Старший встав –
не лінувався,
вказівний за ним
піднявся,
і середній уже
встав,
безіменний теж не
спав,
встав мізинчик,
як брати,
на роботу треба
йти.
Це – дідусь, а це
– бабуся,
це -татусь, а це
-матуся,
а малюк,
звичайно, я,
от і вся моя сім’я!
З горіхом. Ми
долоньки розітрем і гніздечко з рук зів’єм,
Пташка у
гніздечко покладе яєчко.
Яєчо, яєчко,
котись по гніздечку.
Котися, не
губися, гляди не розбийся!
Показати гребінь і дзьоб. Гребінь малий
у курочки є,
А дзьбом водичку
курочка п’є.
Дзьобик у мисочку
вниз опускає.
Потім угору його
піднімає.
Знов опускає і
зноі піднімає,
Свіжу водичку так
попиває.
Пальці прямі,
долоні напроти. Однойменні пальці торкаються на наголошені склади.
Доброго ранку,
сонце привітне!
Доброго ранку,
небо блакитне!
Доброго ранку, у
небі пташки!
Доброго
ранку, маленькі дубки!
Я вас вітаю,
люблю, пізнаю,
Бо ми живемо в
одному краю.
Комментариев нет:
Отправить комментарий